День
української писемності й мови
Сьогодні, 9 листопада, - День української писемності й мови.
Кожна епоха дарує людству нові винаходи і
відкриття. Але найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали
людям можливість зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову
люди збагнули світ і своє місце в ньому.
Національна мова – це здобуток культури, духовної діяльності певного народу,
але й водночас і здобуток культури всього людства. Мова – основа культури
нації, найбільший ії скарб.
В цей святковий день в Приморській школі пройшла урочиста лінійка
для 5-11 класів, підготовлена
вчителем української мови та літератури Цвіковою С.І., мета якої було формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без
якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Розширювати знання про
красу і багатство української мови.
Пробудити почуття національної гідності.Виховувати любов до рідної мови,
почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти українською мовою.
Джерела нашого письма губляться десь у далекому – далекому
минулому і до сьогодні наукою не пізнані. Тому ми зовсім мало знаємо про
писемність, якою користувалися наші далекі предки, що жили на території України
дві чи три тисячі років тому. А ось як з’явилася абетка, якою користуємося
сьогодні - знаємо.
Понад тисячу років тому брати Кирило і Мефодій створили на
основі староболгарської мови азбуку і почали розповсюджувати ії між слов’янами.
Це поклало початок розвиткові писемності і культури всіх слов’янських народів.
Найдавнішими рукописними кириличними пам’ятками є яскраво
орнаментовані, розкішно оправлені пергаментні Остромирове Євангеліє (1056-1057
рр.) Рейнське Євангеліє, що його вивезла до Франції дочка Ярослава Мудрого
Анна, Мстиславове Євангеліє, знамениті графіті на стінах Софіївського собору в
Києві.
У 1113 році з’явилася славнозвісна праця печерського Нестора « Повість
временних літ».
Ознаки української мови фіксуються в пам’ятках починаючи з
найдавніших джерел, датованих ХІ ст.. Сучасна українська літературна мова
пов’язується з конкретною датою – виданням « Енеїди» Котляревського у 1798
році. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною
мовою, всупереч тогочасній традиції користування книжною українською мовою у
писемній практиці, конкретні сфери якої, зокрема книгодрукування, поступово
зводилися нанівець заборонами на українське слово, розпочатими Петром І.
Завершилось свято словами «Молитви до мови» К.Мотрич.
Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, з любистку,м’яти, з
роси, з дніпровської води, євшан-зілля, від зорі й місця народжена.
Воскреси! Повернися! Відродися!
Забуяй вічним і віщим словом від лісів – до моря, від гір – до степів. Освіти
від мороку, возвелич, порятуй народ її навіки.
Також для присутніх прозвучала пісня у
виконанні педагога – організатора Волчанової О.В. «Це моя Україна», а учениці 8
класу порадували всіх танцем на пісню О.Бучинської «Мова єднання».
|