День української писемності й мови

  Сьогодні, 9 листопада, - День української писемності й мови.

Кожна епоха дарує людству нові винаходи і відкриття. Але найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.
Національна мова – це здобуток культури, духовної діяльності певного народу, але й водночас і здобуток культури всього людства. Мова – основа культури нації, найбільший ії скарб.
В цей святковий день в Приморській школі пройшла урочиста лінійка для 5-11 класів, підготовлена вчителем української мови та літератури Цвіковою С.І., мета якої було формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Розширювати знання про красу і багатство української мови.  Пробудити почуття національної гідності.Виховувати любов до рідної мови, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти українською мовою.

   Джерела нашого письма губляться десь у далекому – далекому минулому і до сьогодні наукою не пізнані. Тому ми зовсім мало знаємо про писемність, якою користувалися наші далекі предки, що жили на території України дві чи три тисячі років тому. А ось як з’явилася абетка, якою користуємося сьогодні - знаємо.
 Понад тисячу років тому брати Кирило і Мефодій створили на основі староболгарської мови азбуку і почали розповсюджувати ії між слов’янами. Це поклало початок розвиткові писемності і культури всіх слов’янських народів.
  Найдавнішими рукописними кириличними пам’ятками є яскраво орнаментовані, розкішно оправлені пергаментні Остромирове Євангеліє (1056-1057 рр.) Рейнське Євангеліє, що його вивезла до Франції дочка Ярослава Мудрого Анна, Мстиславове Євангеліє, знамениті графіті на стінах Софіївського собору в Києві.
У 1113 році з’явилася славнозвісна праця печерського Нестора « Повість временних літ».
  Ознаки української мови фіксуються в пам’ятках починаючи з найдавніших джерел, датованих ХІ ст.. Сучасна українська літературна мова пов’язується з конкретною датою – виданням « Енеїди» Котляревського у 1798 році. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою, всупереч тогочасній традиції користування книжною українською мовою у писемній практиці, конкретні сфери якої, зокрема книгодрукування, поступово зводилися нанівець заборонами на українське слово, розпочатими Петром І.

  Завершилось свято  словами «Молитви до мови» К.Мотрич.
Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, з любистку,м’яти, з роси, з дніпровської води, євшан-зілля, від зорі й місця народжена.
Воскреси! Повернися! Відродися!
Забуяй вічним і віщим словом від лісів – до моря, від гір – до степів. Освіти від мороку, возвелич, порятуй народ її навіки.

 Також для присутніх прозвучала пісня у виконанні педагога – організатора Волчанової О.В. «Це моя Україна», а учениці 8 класу порадували всіх танцем на пісню О.Бучинської «Мова єднання».