Виступ заступника директора з виховної роботи

Тарасової Раїси Леонідівни

на загальношкільних батьківських зборах 10.04.2014 р.

Про підліткову жорстокість написано сотні книг і знято десятки фільмів.

Цією проблемою стурбовані соціологи і вчителі, правоохоронці й психологи, міністри й президенти. Майже щодня в Україні констатуються вбивства, зґвалтування, рукоприкладства й каліцтва, скоєні неповнолітніми.

Актуальність теми безумовна, адже кількість дітей з агресивною поведінкою зростає. Це стало наслідком низки несприятливих факторів:

- погіршення матеріального стану життя дітей;

- кризи сімейного виховання;

- неуваги до нервово-психічного стану дітей;

- впливу засобів масової інформації, кіно - і відео індустрії, які регулярно нав’язують культ насилля.

Розглянемо більш докладно фактори, що сприяють становленню агресивних форм поведінки.

По-перше,

На становлення агресивної поведінки впливають такі фактори:

1. Характер сімейних взаємин (постійні скандали, бійки між батьками, постійна ворожнеча між чоловіком і дружиною).

2. Стиль сімейного спілкування. Часті й невиправдано жорстокі покарання, відсутність догляду провокують дітей на агресивну поведінку.

3. Особливу жорстокість можуть виявляти також жертви гіперопіки, які не мали в дитинстві самостійності, можливості експериментувати, відповідати за свої вчинки. Жорстокість для них – своєрідний сплав помсти, самоствердження й водночас самоперевірки.

4. Потужним джерелом жорстокості й агресивності є засоби масової інформації.

 Діти часто у грі або життєвих ситуаціях наслідують насильство, побачене на телеекрані.

 Діти схильні ототожнювати себе з окремими жертвами або агресорами й переносити ці ролі в реальні ситуації.

  Діти можуть у результаті побаченого вважати насильство прийнятою моделлю поведінки і способом вирішення своїх проблем, що в багатьох випадках і відбувається нині.

Також «вправлянням» у жорстокості є комп’ютерні ігри.

Популярність жорстоких ігор, у яких можлива жорстока поведінка, теж є причиною засвоєння агресивних форм поведінки. Гра в дечому усуває обмеження й робить жорстоку поведінку безпечною, без наслідків. Однак небезпечна причина такої поведінки в тому, що люди переживають приниження й образи у звичайному житті сьогодні наші діти мають в своєму арсеналі близько 20 найменувань – переважно найсучасніших і найпрогресивніших" ігор.

Зверну вашу увагу на гру "Mass Effect 3" – на перший погляд досить безневинна рольова іграшка, із чудовою графікою й цікавим сюжетом. Побачивши її фрагмент на моніторі в своєї дитини, більшість батьків не запідозрять абсолютно нічого неладного. Однак, виявляється, наприклад, що в цій грі можна вступати у сексуальні стосунки, в тому числі з представниками своєї статі та вигаданої раси.

Лишається лише радіти, що не з тваринами і не з малими дітьми. Тема гомосексуальних стосунків розвинута у ще одній популярній рольовій грі – "Dragon Age 2". В цій грі інтимні відносини пропонують троє чоловіків і лише одна жінка.

Звернемо вашу увагу ігри-шутери (тобто стрілялки) як Call of Duty або Battlefield , які приваблюють підлітків через можливість командної гри. Причому реалістичність зображення в цих двох іграх створюють ефект майже повної присутності. Саме з "Call of Duty: Modern Warfare – 2", випущеною в кінці 2009 року, був пов'язаний скандал через одну зі сцен під назвою "No russian", де ви маєте розстріляти мирних жителів у російському аеропорту, схожому на Шереметьєво

Теракт у аеропорту Домодєдово, скоєний 2011 року, дуже перекликався з цією сценою. Тоді висловлювалися припущення, що саме гра могла стати своєрідною "інструкцією" для терористів. Нібито після скандалу цю місію вирізали в пізній версії гри. Однак в піратській версії вона присутня, і в офіційній – також, але з попередженням, що її можна пропустити.

 Ігрова індустрія найбільш прибутковий бізнес. Так 21 квітня 2010 проект "Modern Warfare 2" був офіційно внесений до книги рекордів Гінесса як найуспішніший запуск в індустрії розваг. У перші 24 години було продано копій гри на 401,6 мільйони доларів.

В грі наші діти  поринають у кримінальний світ, в якому потрібно виконувати різноманітні "місії" –  вбити когось, вибити гроші, стежити і т. д. Можна відбирати автомобілі в перехожих, вбивати перехожих і взагалі поводитись, як справжній мафіозі.

Деякі з них дають можливість, наприклад, ґвалтувати будь-яких жінок на вулиці, причому в досить реалістичному змалюванні. Цікаво, коли діти, які граються в такі ігри з 11-12 років, трохи підростуть, вони даруватимуть дівчатам квіти й присвячуватимуть вірші

Можливість розірвати противника навпіл, відрубати йому половину тіла, вирвати серце, прогризти тулуб своїми зміями-помічниками, ще й періодичні вставки із психлікарні, де нібито насправді знаходиться головний герой, створює відчуття, що світ і справді збожеволів.

А, власне, чому б ні? Що для батьків простіше – хвилюватися, щоб на вулиці дитя не вскочило в якусь халепу, не застудилося, не збило коліна, чи знати, що воно в теплі, комфорті й безпеці сидить перед монітором, поки вони не прийдуть з роботи?

А коли прийдуть, про що спитають дитину? "Як справи в школі? Зробив уроки? Чим займався?". Якщо відповіддю буде "У школі все добре, уроки зробив, а потім грався на комп’ютері з друзями по інтернету", втомлений батько або мати задоволено погладить дитину по голівці і знову зосередиться на своїх дорослих справах, вважаючи, що на цьому фронті все спокійно.

Але чи впевнені шановні батьки, що вони знають, чим насправді живуть їхні діти?

Наведу декілька жахливих випадків дитячої жорстокості. Цією весною в Одеській області троє старшокласниць ледве не до смерті побили в шкільній теплиці свою однокласницю. Свідками цієї дії були десятки осіб, які знімали побоїще на мобільні телефони і підтримували оплесками розгніваних дівчат. І ніхто з учнів не втрутився. Справу б зам'яли, оскільки одна з нападаючих - дочка багатих батьків, а жертва - дівчинка з простої сім'ї. Але в розслідування втрутилися правоохоронні органи з Одеси, і зараз ведеться слідство.

Або ще один випадок, що стався в Києві. Двоє виродків вбили пенсіонерку, після чого ще й познущалися над тілом. 13-річний Сашко (з дуже забезпеченої сім'ї) і 21-річний Сергій (раніше судимий) хотіли пограбувати 73-річну бабусю і жорстоко побили її в підворітті. Потім судмедексперти нарахували тільки на черепі 7 (!) проломів, ребра майже всі зламані. Хлопці взяли сумку, а там 2 гривні в гаманці. Від злості вони продовжили знущатися над померлою вже жінкою.

На початку вересня у шахтарському місті стався прикрий інцидент з школярами. На стадіоні однієї з шкіл двоє хлопчаків нацькували породистого пса на свого однолітка, який їм чимось не сподобався. Коли переляканий хлопчина впав на траву, вони підбігли і почали його бити. Невідомо, чим би цей конфлікт закінчився, якби не нагодилися старші... Закривавлений, у сльозах, потерпілий прибіг додому. Потім була лікарня, судмедекспертиза, розмова з працівниками відділення кримінальної міліції в справах дітей, які й займалися розслідуванням даного випадку.

Інколи дитяча байдужість, а то й жорстокість є просто вражаючою.

Однолітки дражнять, обзивають різними прізвиськами своїх однокласників, принижують слабших.

Помиляються ті, хто вважає, що дитяча жорстокість - це природна вікова особливість, яка мине сама собою з віком. Якщо дитина безконтрольно і безкарно скоює жорстокі вчинки, то така поведінка може стати звичною і закріпитися в старшому віці. Тому змалечку необхідно присікати прояви жорстокості, а головне - активно формувати здатність співчувати й співпереживати.

І на закінчення хочу сказати: у сім'ї , де панує любов, де з дитиною розмовляють і пояснюють їй, що у світі важливим є добро, виросте морально сильна та хороша людина.